Дорогу долі, снігами завіває.
а ночі вже холодні та сумні.
любов твоя поволі замерзає,
і холодно і холодно мені.
Душа холодна, сіра, скамяніла,
немає сонця і короткі дні.
А на щоці сльоза зальодяніла,
замерзлі квіти даруєш ти мені.
Холодне щастя, уста твої холодні,
троянди змерзлі падають на сніг.
В твоїх обіймах, наче у безодні,
де віє холодом засніжених доріг.
Замерзла наша ніжність із зимою.
слова якісь колючі не земні.
Холоне серце поруч із тобою
і холодно і холодно мені...
Автор Лариса Мандзюк.
