Печалі музика багряна,
Осінній шурхіт дивини.
Так хочеться бузку, тюльпанів,
Тепла, і сонця, і весни...
І зирка осінь: "Нетерпляча!
Аж золотиться днина ця.
Чого ж краси навкруг не бачиш?
Неспокій сиплеш у серця.
Чого ж то тліє розпач в строфах?
Цінуй, голубко, те, що є.
У кожного своя Голгофа...
А зараз - осінь. Це - твоє".
