Обожнюю гуляти разом містом,
Тримати руку, й притискатись до плеча.
Я, ніби книга, яку ти наповнив змістом.
І ти це знаєш, бачиш у моїх очах.
Ти вітер мій, коли спекотна днина,
Ти мій вогонь, коли усюди сніг,
Ти найдивніша у житті моїм людина,
Ти мої сльози, ти мій щирий сміх,
Моя підтримка і моя відрада.
Та головне, в єдинім слові – “мій”.
І я люблю на твоїм комірі помаду,
Мов оберіг лишать, від заздрісних повій.
