Осені золото рясними стрічками
Мовби вплелося у коси вербички,
В сонячних променях ніби купаючись,
Милується вродою в річку вдивляючись.
Граються з бережком хвильки шовкові
Красуня у золоті, в ніжнім полоні,
Їм випромінює море любові...
І золота стрічки зникають поволі…
дякую!
