Доносиш, Зимо, ти любов мою до серця,
Не треба, ти морозом не печи,
Скажи мені, ти з мене не смієшся?
Чому я сни про нього бачу уночі?
Любили люди перед цим, і палко,
А він мене не любить… жаль який.
Мабуть я буду, як ота русалка,
Німа, лише красива, з світу мрій.