А раптом ти знаєш…
То, може, розкажеш, коли…
Коли вона стала такою, а не інакшою…
Коли спопеліли тропічні її острови,
Поля волошкові
покрились глухою хащею…
.....................,.................................
Та, власне, не треба
Про це говорити їй…
Вона так давно свої коси фарбує у чорне…
Лише усміхнись… доторкнись її сонячних вій…
І зникне усе непотрібне,
зловісне, потворне…
напевно, коли б влаштувати конкурс по метафоричності слів і фраз у віршах - ви постали б поза конкурсом, - настільки насичені ваші думки ними.
а, до речі, без метафор і троп фрази і слова - просто розповідь, і зовсім не вірш. оповідання.
гарно душі приходити до ваших світлиць поетичних
гостя відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
приємно чути,якщо це так,Касьяне...бо признаюсь Вам тут тихенько(надіюсь,ніхто не почує ),що насправді в мене досить туманне поняття про метафори,і всі ці фішки віршотворення...мої вірші-це стан душі на дану хвилину...а ритм і розмір я вибираю на слух,як музику
),що насправді в мене досить туманне поняття про метафори,і всі ці фішки віршотворення...мої вірші-це стан душі на дану хвилину...а ритм і розмір я вибираю на слух,як музику 
і ВАС-із початком весни 
