Сонні сирітки сміло блукають по тілу.
Вітер сколихує лихом дозрілі слова..
Літо розлито у склянку міцного мохіто,
Цвітом допита лінива, на ниві, трава.
День, без пісень, із кишень викарбовує світло.
Світом розквітли очі ночей - зірки.
Марки ремарок пелЮстками сонця згіркли.
Тнуть видноколи, по колу, німі павуки.
