| Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Відочка Вансель: Як тихо помирає моя мова!. . - ВІРШ | 
|   |   UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії | 
|   
 
 
 | 
 
 
 Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі.. КОМЕНТАРІ людмила, 15.05.2016 - 00:36марсианину.Навіщо таке писати,зверніться до історії.Коли засновано Київ,та коли "Москву"? Салтан Николай, 03.10.2015 - 13:33 Чужа в своїй державі- потужний вислів. Але прикро таке визнавати   . Плискас Нина, 01.10.2015 - 20:36Все  в нас самих.Якщо до мене звертаються на російській мові,я відповідаю рідною.Коли в транспорті чуєш кацапів,гидко,бо знаєш їх,що вони українці.           Марсианин, 01.10.2015 - 17:52Не переживайте. Объективный процесс. Диалекты исчезают во всем мире. А мова по лингвистическим меркам есть русско-польский диалект, появившийся на рубеже 16-17 веков. Но даже Мазепа ее еще не знал. И Шевченко публиковал стихи с обязательнвм редактированием Пантелеймона Кулиша. Окончательная литературная  обработка мовы - 20-е годы 20 века. То есть она молода, проверку временем еще не прошла. Много в ней и искусственного, ненародного.  Народ, там где она распространена, все же  предпочитает говорить на суржике. Скорее всего в дальнейшем она останется в виде говора. Впрочем, время покажет. ptaha, 01.10.2015 - 17:48"нації помирають не від інфаркту..." дійсно, на вивчення англійської годин значно більшу в школі, ніж на вивчення рідної...       Олекса Удайко, 01.10.2015 - 16:43Російська... заполонила! І надовго... Прикро чути, коли дорослі батьки говорять з дитиною російською, ведучи за ручку в український садочок чи школу... | 
 |   
 | |||||||||||||||||||||||||||