І стукнули двері до серця мого́,
Чека надто довго , мій друже..
Лиш не дочекалась я щастя свого́,
Тож йду... І востаннє я ска́жу:
Що щиро любила..сильніше цунамі,
Молилась за тебе щодня..
Що я пам'ятаю усе це..між нами,
Що жи́ла..співала зрання́.
Я з острахом кроки..так, кожен, робила,
Назустріч тобі, до душі..
Та кроків зустрічних, шкода..не зустріла,
Прощай..будь щасливий, почуй!..
Бажаю знайти ту єдину, одну..
Яка покохає як я..
А я йтиму далі..сьогодні почну,
Здійсниться хай мрія - "сім'я"..
