Твій голос піднімався в піднебесся,
Так легко й високо сполоханий злітав,
То зависаючи бринів на струнах серця,
То брав в полон і м’яко обгортав
Чарівністю та ніжністю звучання,
Де стільки щирості у морі почуттів,
Де джерело нестримного кохання,
І вічний поклик спраглої душі…
