| Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Сергей Дунев: Не поднимается рука - ВІРШ | 
|   |   UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії | 
|   
 
 
 | 
 
 
 Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі.. КОМЕНТАРІ inki, 27.08.2015 - 20:20Хоть и поверить в счастье слепо... очень емкая строка..иногда кажется что именно внутренняя темнота самый светлый путь...когда нити обрываемые с миром..не тянут..а только догадываются..рядом может быть счастье..иногда это минуты..иногда..память о них...оно наверное тяготеет к прошлому..как тень к свету.. Сергей Дунев відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00Спасибо, Владимир. Р  ад Вам, сударь. Вдохновения и радостного творчества! | 
 |   
 | ||||||||||||||||||||||||||