Поглянув на зорю ранкову,
ЇЇ всім серцем позову,
Тебе ж як в юності казковій
І поважаю, і люблю.
Забулись зорі полумяні,
І трави в ранковій росі,
І ті зізнання у коханні,
І ті розмови у селі.
Вже інші зорі в тому лузі,
Другим закоханим зорять,
Для нас вони тепер байдужі,
Хоч так же й весело горять.
