|
Знаю, лиш ти, не пробачиш, ні,
Щастя, на смак, на колір – зелене…
Елізіум – рай не на землі –
Згадай, в елізіумі про мене…
Знаю, що ти, не почуєш, ні,
Знов цей, тихій шепіт снігу з вітром…
Я, не стану янгеликом, ні,
Небо, стане – суддею, арбітром…
Знаю, не знатиму щастя, ні,
Щастя – має бути, лиш на взаєм…
В зимі – стати б сніжинкою на склі,
Зігріти душу, теплим чаєм…
ID:
548374
Рубрика: Поезія, Лірика
дата надходження: 03.01.2015 10:34:37
© дата внесення змiн: 03.01.2015 10:34:37
автор: Валерій Кець
Вкажіть причину вашої скарги
|
