Кленові квіти кольору бурштину, в жовтні ,
Темніє здалеку коричнева кора,
Сприяли саме цьому сонцежари жовті.
Крізь соковиті груди золота пора
Відбилася у танцях бабиного літа.
Хоч на коротку мить вернулося тепло,
І павутинкою душа його cповита
Усім лихим незгодам і вітрам на зло.
Коли останнє листя блисне в падолисті,
Покине дерево і відлетить крильми,
Поселяться у клені спогади барвисті,
Утеплять його душу відгуки зими.
30.10.14
