Зівнула зірка уві сні,
І як мені її збудити,
Щоб радість світла по весні,
На мою осінь покропити...
Блукає спокій в тишині,
Молочний Шлях - експрес - коктейль,
Стікає медом на вікні,
Небесних вишуканих стель...
Жарини неповторних мрій,
Кружляють сутінками гречно,
Десь сколихнувся вогник мій,
Захвилювався безперечно...
Магнітом стелиться вуаль,
І віщим променем торкнуться,
Уламки золота кораль,
Що може ще колись складуться...
Світліє втомлена душа,
Калейдоскопами бажань,
Аж ранком спогадів роса,
Додасть їм зовсім нових знань...
Зівнула зірка уві сні,
Так хочеться її дістати,
Проснутись в іншій стороні,
І свого щастя дочекатись...
