Була я в Тисові – селі.
Там квіти в кожному дворі.
У хатах вишивка барвиться.
Рушник, обрус - все, як годиться.
Тут відчуваєш дух майстринь.
Хоч багатьох забрала синь,
Їх вишиття теплом в хатині -
Те, що назовні і у скрині.
Дубові лави і столи,
Ліжка із дотиком різьби,
Доріжки, плетені з шнурівки –
Окраса кожної домівки.
І хоч іде нова доба,
В село сучасність забрела,
Малі хатки старих ґаздів.
Тримають пам'ять прадідів.
***
Тисів ще тим є видатне,
Що в ньому храм старенький є
Амбросій служби там служив,
Доньку Софію приводив
У хор, співать в святкову днину.
Вона прославила Вкраїну!
Співала оперу натхненно.
Їй цілий світ вклонявсь доземно ( Соломія Крушельницька)
С. Тисів Долинського району Івано-Франківської області.
Як гарно! І в нас колись кімнати прикрашали вишивкою: і штори, і наволочки, і ліжники ткані, і рушники над образами... Все цвіло барвами! Завжди з теплом згадую хату своєї бабусі. І мама моя прикрашала образи рушниками, а підлогу застеляла тканими хідниками. Шкода, що сучасність витіснила цей справжній український стиль, близький кожному серцю...