Мені хочеться бути жовтими кленами
Що стоять у твоєму дворі
І немов як на берег під скелями
Шелестіти хвилею листя тобі
Надвечір верхівям в вікно зазирати
Побажавши спокійної ночі
І до ранку у шепоті ніжно кохати
Твої небесно сонливі очі
А ти, ти просто диво як схожа на небо
І можливо капля моєї душі
Всеж стане закоханим кленом
Я будитиму очі твої на зорі
