* * *
Ой у полі криниченька,
в ній водиця грає.
Йде по полю козаченько,
а куди – не знає.
Зупинився та й напився
тої водиченьки.
Натомився, зажурився –
мила далеченько.
Ой, не близько рідна стріха,
дорога дружина.
Тільки спомин – тиха втіха,
скрізь – чужа чужина.
Дожидають батька дітки,
бідна ненька плаче.
Підробітки-заробітки,
та нема удачі.
Ой у полі жовте жито,
в голубіні – жайвір…
Емігранту важко жити
у чужій державі.
Часто-часто з ріднокраю
теплий вітер віє.
На чужині – догорає,
тільки віра гріє.
Ой куди ж іще ходити?
І на волі – голі.
Скрізь доводиться трудитись
на чужому полі.
За Дунаєм і за Доном
поле поорали.
А у тому закордоні
гроші відібрали.
Ой деінде – криниченьки.
Україна – стогне.
І які там козаченьки?
Сіромах – мільйони.
Повернувся у зажурі
блудний раб додому.
Може, небо порятує
українську долю...
нема долі на чужбині,
і вдома немає ...
у полатаній свитині
вітрюган дійиає ...
ніби і живе на волі,
та все наймитує ...
бо уже й на власнім полі
він не хазяйнує...
Олександр ПЕЧОРА відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так, вітрюган ДІЙМАЄ!..
ДО ВУС синоніми
Синонім до слова:Бутылка Svitlana_Belyakova: - пляшка
