Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Fairytale: А давай… - ВІРШ | 
			
			
				
				 
			
		 | 
		UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії | 
		
 
 
  | 
		
		
		
			
			
 
 
 Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі.. 
															КОМЕНТАРІ Весняна Осінь, 16.06.2013 - 20:38 
											Дуже гарний вірш! Знайомі емоції ліричної героїні, близькі переживання Fairytale відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00 
											спасибі. рада, що сподобалось Василь Задорожний, 12.06.2013 - 22:59 
											А давай я прийду. І розвію твій попіл ілюзій.І хлюпну життєдайного трунку в порожні бокали. І скажу пустотливо крізь доторк: ми більше ніж друзі. І хмільної безсоння нам буде ще більше ніж мало. Юля Фінковська, 12.06.2013 - 22:04 
											Я належу, мабуть, до одної із тих категорій,Які б'ються об лід, щоб збагнути свою незбагненність. мммм.... без слів, ти і так все розумієш! Fairytale відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00 
											напевно, дуже близькі тобі рядки? якщо чесно, то я дуже рада, що саме тобі сподобалось. ти ж знаєш мою проблему. то писала так собі, то й перестала спасибі, сестричко Adelina, 12.06.2013 - 15:20 
											Дуже кльово! Я залишусь для тебе розвіяним зоряним пилом. Я залишуся, чуєш? Бо ми ж із тобою лиш друзі... Fairytale відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00 
											дуже дякую рада, що подобається Doll, 12.06.2013 - 15:02 
											А давай... Ти підеш, наче спогад, розбитий до крові,яй..класно Я належу, мабуть, до одної із тих категорій, Які б'ються об лід, щоб збагнути свою незбагненність. це взагалі крутооо) Fairytale відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00 
											якби не наша розмова, то це би не написалося... я про незбагненність я оце з кров'ю я вже давно задумала, але лиш тепер вплела в нормальний рядок дякую  | 
		
		
		
						
			
  | 
		
		
		
		
			
  | 
		
	|||||||||||||||||||||||||||