Ніщо з нічого не виникає.
Безслідно зникнуть не спіши.
А тіло душу обрамляє,
І дуже тісно в нім душі.
Вона болить, вона волає,
На волю хоче, не спинити,
Бар’єр останній лиш здолає,
Й без тіла знову буде жити.
А як же я, а я і радий,
Душі ж бо зможу волю дать,
І після підлостей і зради,
Із миром буду спочивать.
