Так не згадаю я нікого.
Лише тебе. Лише в тобі,
В тобі є стільки, стільки всього.
Куди цій гамірній юрбі?
Про тебе точно нагадає
Усе, що маю взагалі.
І сум до горла підступає,
Та розум каже тобі «ні»
Навчитись серцю відмовляти
Я мрію, знаєш, вже давно.
Чуття самотності – стирати
І не згадати, що було.
