| 
																								
												And now, the end is near,
And so I face the final curtain. 
My friends, I'll say it clear
I'll state my case of which I'm certain. 
I've lived a life that's full -
I've travelled each and every highway. 
And more, much more than this,
I did it my way. 
Regrets? I've had a few,
But then again, too few to mention. 
I did what I had to do
And saw it through without exemption. 
I planned each charted course -
Each careful step along the byway,
And more, much more than this,
I did it my way. 
Yes, there were times, I'm sure you knew, 
When I bit off more than I could chew, 
But through it all, when there was doubt, 
I ate it up and spit it out. 
I faced it all and I stood tall
And did it my way. 
I've loved, I've laughed and cried,
I've had my fill - my share of losing. 
But now, as tears subside,
I find it all so amusing. 
To think I did all that,
And may I say, not in a shy way -
Oh no. Oh no, not me. 
I did it my way. 
For what is a man? What has he got? 
If not himself - Then he has naught. 
To say the things he truly feels
And not the words of one who kneels. 
The record shows I took the blows
And did it my way. 
Yes, it was my way.
І ось, вже близько кінець,
І ось, стою, перед завісою затемненою
Друзі мої, скажу – не нанівець,
Я висловлюю справу, про яку ще впевнений
Я прожив життя, що сповнене,
Я подорожував по кожнім шосе
І більше, набагато, ніж спомини,
Я зробив це – мій шлях
Жаль? Було щось, декілька,
Але знову мало, занадто, щоб говорити
Я зробив те, що повинен  був зробити
І побачив його, дійсно – без винятку
Кожен курс я планував – намічений,
Кожен крок, обережний, був маловивчений
І більше, набагато більше, ніж це,
Я зробив це – мій шлях
Так, були часи, я впевнений, що Ви знали,
Коли я відкусив більше, ніж усі жували
Але через все, коли не було сумнівів,
Я з’їв його, і виплюнув
Я зіткнувся з усім,  і стояв високо
І зробив це – мій шлях
Я любив, я сміявся і плакав крізь го̀ри,
Я мав всього досхочу – моя частка втрат
Але тепер, коли стихають сльози,
Я вважаю, що все так кумедно
Думаю, що я зробив все,
І я можу сказати – не в сором’язливий спосіб
О,ні. Ні, не я.
Я зробив це – мій шлях
Бо, що таке чоловік? Що він отримав?
Якщо не сам – тоді у нього нічого немає
Сказати, що він дійсно відчуває,
І не слова того, хто стоїть на колінах
Запис показує, що я прийняв удар
І зробив це – мій шлях
Так, це був мій шлях… 																											
														ID: 
															362566
														
														 
														
														
																													Рубрика: Поезія, Поетичні переклади
															 
																																										дата надходження: 07.09.2012 00:14:51														 
														© дата внесення змiн: 07.09.2012 00:19:20														 
																													автор: Вальдемар Феруменко
																											 
																										
																										
																								
												
												
													 Вкажіть причину вашої скарги
													
												
												
												
												
																							 |