Засну та прокинусь -
Те саме безглуздя,
Хапають примари
Зі спогадів-снів.
Чомусь так маневрено,
Владно й безлюдно
Буває лиш в спогадах
Втрачених мрій.
Коритись - боротись,
Ховатись чи бігти,
Лишається завжди
Спустошення мить,
Коли все даремним,
Невдалим здається,
Тоді розумієш,
Що світ не для всіх.
