Вже ближче до травня,
вже гупають кроки трамваїв дворічних
мені пахне чаєм,
оливками
поспіхом вічним
і попіл автівок,
і знаки похилого віку скептичні,
так ніби не буде
весни
затулять газетами вікна не чисті.
Зелені маршрути
мене обтікають зсередини
за обрієм тихо,
не грають руді у достаток.
Дістатись до травня ,
посидіти в затінку зеброю.
Купити натхнення, залишити
там,за адресою
і бути травневою
так ніби це (з дитинства) вроджено...
