Пахло літо малиною,кропом,
Свіжим медом,корою дубів,
Срібні хвилі неслися галопом
Між скелястих крутих берегів.
Були ранки промінням зігріті,
Наливалися соком плодів,
Теплий вітер вгорі на трембіті
Понад соснами зранку гудів.
А тепер тільки згарища сиві
Там,де була шовкова трава...
Ми у спогадах надто щасливі
І оті призабуті слова-
Надто теплі і надто безцінні,
Як старе ностальгічне кіно!
Я шукала тебе у цвітінні
Хризантем під розбитим вікном.
Я тебе,моє літо,шукала
Між опалих осінніх листків,
На холодних пискливих вокзалах,
Серед довгих нестерпних гудків...
І не було за що зачепитись,
І не було до літа доріг!..
Ти й не встигнеш мені відіснитись,
Як за вікнами випаде сніг.
