Іду, по краю прірви я великой, Іду і спотикаюсь як завжи, І потім падаю у низ я, І я лечу...... Прокручуючи все життя у голові! Усе життя пропало зовсім, Я щас помру і що тоді? Ти житемеш сама, без мен зовсім! Мене не буде у твоєм житті....
ID: 242110 Рубрика: Поезія, Лірика кохання дата надходження: 19.02.2011 21:39:06 © дата внесення змiн: 19.02.2011 21:39:06 автор: Ваня Олейник
Проект ініційовано у 2002 р. київським поетом Євгеном Юхницею Правила щодо cookie