Мабуть, коли осінь пітьмою холоне,
І жовто-гарячим стають оті глюки,
Котрі ти щоранку бачиш з балкону.,
..(римуються з глюками тільки-но руки)..
Ти думками десь так як зайчик міркуєш,
В якого сезон - а закінчилась морква..
І - відповідь є, та її не почуєш..
Аналог - буряк! Коли осінню мокро...
Так хочеться сісти до когось в тарілку,
Злетіти на небо: Йа-Хуу!! Розумієш?
На жовто-гарячий білет перевірку
Пройти в психіатра, й, поки не стемніло,
(Бо ж їх не побачиш, отих імовірних),
Складати авоську, збиратись завчасно,
Махати хустинкою - соплям не вірять,
Або розпускати їх треба не часто!
Щож, осінь.. Дуріють, мабуть, від повітря..
Хто знає? -! Хіба що отой, хто дуріє..
Дурію і я - друга ночі й відкрито
Питання моє, хто мене зрозуміє..
Щож, осінь.. Шпалери холодні повітря..
Ліричною краплею дощ в підвіконня
В відкрите вікно. І в сторінки відкриті -
Ліричними знаками: крапками, комами...
Ну чому ж? Зрозуміють, можливо, якраз в тому кабінеті - у психіатра. А руки римуються й з іншими словами: муки, падлюки, звуки, штуки і т. д. Так що варіантів ого-го-го! Все це, звичайно, жарти - без образ. Просто, роздуми на задану тему
Пиранья відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
О "падлюках" и "звуках" не подумала) Рада,если стих помог улыбнуться) Спасибо за комментарий!
Класний вірш.Змусив усміхнутися ( особливо : "римуються з глюками тільки-но руки"..
)...
Дякую)
супер! дуже вражений! істерично, як же я таке люблю!! ааааааааааа!!! 
