Мабуть, коли осінь пітьмою холоне,
І жовто-гарячим стають оті глюки,
Котрі ти щоранку бачиш з балкону.,
..(римуються з глюками тільки-но руки)..
Ти думками десь так як зайчик міркуєш,
В якого сезон - а закінчилась морква..
І - відповідь є, та її не почуєш..
Аналог - буряк! Коли осінню мокро...
Так хочеться сісти до когось в тарілку,
Злетіти на небо: Йа-Хуу!! Розумієш?
На жовто-гарячий білет перевірку
Пройти в психіатра, й, поки не стемніло,
(Бо ж їх не побачиш, отих імовірних),
Складати авоську, збиратись завчасно,
Махати хустинкою - соплям не вірять,
Або розпускати їх треба не часто!
Щож, осінь.. Дуріють, мабуть, від повітря..
Хто знає? -! Хіба що отой, хто дуріє..
Дурію і я - друга ночі й відкрито
Питання моє, хто мене зрозуміє..
Щож, осінь.. Шпалери холодні повітря..
Ліричною краплею дощ в підвіконня
В відкрите вікно. І в сторінки відкриті -
Ліричними знаками: крапками, комами...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=218545
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.10.2010
автор: Пиранья