Я важча за тебе душею.
Від тряскоту дріб’язку,
Яке так підступно ходою
Стирає весь наш зв’язок.
Я важча за тебе серцем.
У ньому вже скільки війн,
Всім вистачить і розірветься
Над старим проваллям мрій.
Я важча за тебе словом.
Я можу скипіти враз
І весь цей багаж до долу
Впаде у залізі фраз.
Я важча за тебе у всьому.
Я більше за тебе в стократ
Та хто мене жде вдома?
На вішалці сірий халат?!
На кухні – скляна попільничка?!
В кімнаті – сумний телефон?!
Я – звичка. Я звичка. Я звичка…
Чернетка життя з вікон.
...я не старожил на цьому сайті, але вперше бачу Вас на цьому сайті, тобто для мене Ви новий автор...відразу сподобалося Ваше псевдо...і чудові вірші, такі проникливі рада знайомству!
Рубиновый Вторник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Маш,я просто слегка обновилась Вы меня видели
Спасибо