Інколи, так хочеться свободи,
Полинути без крил у висоту.
А інколи, замкнутися у собі.
Прожити все життя у сні, не наяву.
І хочеться летіти вище й вище.
І хочеться почути щастя звук.
Почути як у голові невпинно вітер свище.
Почути як у серце стукають «тук, тук».
А інколи так хочеться спокою,
Побути сам на сам у тишині.
І в ті моменти добре, що ти не зі мною.
Не поряд, бо ти у душі.
