Вірші б’ють
вони не плачуть.
вони ростуть
а їх не бачать.
не сприймають
у цей раз ,
може хтось
дає наказ
тепер їх не розуміють
не палають,
а лиш тліють.
лиш після
смерті їх творця,
вони доходять
до вінця.
так із здавен ведеться
із грані полум’я вознесеться!
