Комп'ютер – щастя, не робота.
Рядки зникають й виникають,
Як немовлята – безтурботно
До тебе чистим сміхом сяють.
А все ж шкода, що вже не маю
Тих папірців, зім'ятих палко,
Покреслених ущент до краю,
І чимось схожих на шпаргалки.
На них - малюнки підсвідомі,
Натхнення порухи безвісні
І варіанти невідомі
Тобі присвяченої пісні.
