І розуміючи весь біль твоїх чекань,
І недолугу, застарілу перевтому,
Ступлю ногами у мерзенно-чорну твань.
А ти помітиш, як пройде шість днів потому.
Лиш посміхнувся, яко просвіти жарин.
І тиснеш сильно, аж уразливо, до болю.
Ба, так приємно відчувати крови плин.
Кохать твій біль мені дозволено як ролю.
6.01.06
