Там, де ти, там є і я,
Там, де я, є ти.
Ми удвох – немов сім’я
І мов два світи,
Що злились в один навік
У єдину мить.
Вдвох призначено весь вік
Нам з тобою жить.
Ти – це я, а я – це ти.
Я в тобі, в мені
Ти. З тобою я плисти
Цілі ночі й дні,
Кожну неповторну мить,
Доки у моїх
Грудях серце стукотить,
Буду. Я своїх
Друзів – дум і почуттів –
Ввік не підведу.
І не може бути слів,
Адже з ними йду
Я дорогою життя.
У собі несу
І думки, і почуття,
Їхню всю красу
Чарівну та неземну,
Дивну, у якій,
Наче в морі, я тону
На планеті цій.
Завдяки всім їм тебе
Я творю, пишу,
Проявляючи себе,
Доки ще дишу,
Доки серце у мені
Тихо стукотить
Цілі ночі й цілі дні,
Доки буду жить.
Євген Ковальчук, 02. 12. 2021