Тобі чай з моїм болем, або цукор з сльозами?
Ми зіграли всі ролі… Все одно ми програли,
Тобі ранок із димом чи ніч на колінах?
Тобі темрява в серці чи очі в руїнах?
Тобі шрами на згадку чи слід обіцянок,
Тобі ніч, що без сну з порожнечею на ранок?
Мої крики у снах чи мовчання у храмах?
Тобі правду в багні чи брехню, що у драмах?
Тобі шепіт зі скла чи мовчання з каміння?
Моє серце в петлі чи є шанс на спасіння ?
Ти ковтав мої сни, розриваючи вени,
Я для тебе — лиш тінь… І на жаль безіменна.
Тобі тріщину в грудях чи попіл на ранах?
Тобі біль у зіницях чи розпач в словах?
Тобі сльози із крові чи спину у шрамах?
Тобі згубу, що з болю чи пам’ять у плямах?
Тобі зламаний зойк чи ковток порожнечі?
Тобі день мого болю чи лиш право на втечу?
Ти топтав мої весни, ти вбивав мої зими,
Ти любив тільки словом… Та слова всі безсилі,
Тобі лід на губах чи вогонь поміж ребер?,
А легені які? Що свистять твоїм тембром?
Тобі голос із ран чи мовчання зі сталі,
Тобі серце в кайданах чи вже шви темно алі?…
