За холодним вікном трамваї,
Бліки з вечора сонних машин.
Коли поки що в сон не упали,
Ми згадаємо день свій марни́й.
Млосні каплі рідкого дощу,
Очі повні несправжнього щастя.
Ми шукали себе, та не тут...
Не серед цього пустого напа́стя.
Вітер тихо згадає про осінь,
Утопивши нас в жовтих листках.
Незамітно з'явиться просідь,
На без того печальних висках.
2011
