Сумні думки неначе тіні, останнім часом в голові, вони і вдень і в сновидінні, напевно кризи вікові... Все менше віриться у краще, спокій лише в монастирі, думки про завтра важчі й важчі, тривожно на землі й вгорі! Давно душа вже не співає, сльози щоденно на щоці, думка сумна не залишає, з кінцями не звести кінці...
