"Спинися, мить...
Дай фору - трішки часу", -
Душа кричить,
Нема від неї спасу.
"Спинися, мить!
Я не встигаю! Чуєш?
Мені болить!!!
Щось довго ти міркуєш...
Спинися, мить!
Нехай розкрию крила.
Хто? Світ спішить?
Спинитись нема сили?
Спинися, мить!
Вгамуй запа́л гарячий.
Зоря горить...
Шкода́ не бачить зрячий.
Спинися, стій!
І я посто́ю поряд.
Зі мною мрій,
Лелій зі мною спогад....
Спинися... Час?
Він надто швидкоплинно
Поглинув нас
І, пролетів невпинно.
Спинися, мить!
Нехай розкрию крила...", -
Душа горить...
Злетіти нема сили.
