Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: геометрія: Я СУМУЮ, СИНУ… - ВІРШ |
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Катерина Собова, 20.06.2022 - 21:02
геометрія відповів на коментар Катерина Собова, 21.06.2022 - 20:28
Дякую,Катюшо!Тримаюся, куди ж я дінуся, і плачу, і журюся, а як приїде на гостину його сиріточка - доня, то ніби й оживаю... Галина Лябук, 20.06.2022 - 15:46
Такі рани в матері лише рубцюються, а нестерпно болять протягом всього життя. геометрія відповів на коментар Галина Лябук, 21.06.2022 - 20:25
Дякую,Галино і за гарний коментар, і за розуміння... Яніта Владович, 19.06.2022 - 23:35
Та хіба ж можна не сумувати, як поряд з ним часточка вашого серця? Та треба жити, щоб розповісти онучці, яким був її батько. А хто ж це краще зробить, як не мати?
геометрія відповів на коментар Яніта Владович, 21.06.2022 - 20:24
Дякую,Яніто! Коли синок загинув його донечці було лиш 5 місяців, а коли їй виповнилося 10 років, померла і її мама, то ж зростала доня повною сиротою...Нині вже доросла, має свою сім"ю... геометрія відповів на коментар Валентина Мала, 21.06.2022 - 20:20
Дякую,Валю! Я вже навчилася з горем жити... |
|
|
||||||||||||||||||||||||||