Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Тетяна Білогай: Я поховаю тут… - ВІРШ |
![]() |
![]() UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
![]()
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Катерина Собова, 26.05.2022 - 10:40
![]() ![]() Тетяна Білогай відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Нехай спрацює. Дякую, що завітали! ![]() Тетяна Білогай відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Спасибі, що не оминаєте ![]() Макс Дрозд, 25.05.2022 - 22:46
Не хочу помилятися, але стільки болю в цьому вірші, стільки надії, стільки самотності.Тобі до неї байдуже, напевно! Надія... Чуттєвий твір. Вдячний за те, що прочитав такі чудові рядки цього вечора.. ![]() Тетяна Білогай відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Надія завжди жевріє у серці... Саме завдяки їй ми живемо.Дякую, що завітали! ![]() Макс Дрозд, 25.05.2022 - 22:46
Не хочу помилятися, але стільки болю в цьому вірші, стільки надії, стільки самотності.Тобі до неї байдуже, напевно! Надія... Чуттєвий твір. Вдячний за те, що прочитав такі чудові рядки цього вечора.. ![]() |
|
![]() |