Нерви сьогодні, втома вчора, хоча і звичні до біди, горять ліси у штормі море, на серці в спеку холоди! Душа бунтує, серце плаче, перипетії знов і знов, спіткають на шляху невдачі, ллється невинна всюди кров! Втрати жахливі, неймовірні, збитки страшенні від війни, обстріли вранішні й вечірні, так й не побачили весни…
