Життя пізнавши, навіть, суть,
Забувши, негаразди в свято,
На світі щастя так багато,
Бажаннями не осягнуть.
Та в казку відчиняєм двері,
Бо як без мрій жити душі,
Втрачати мрію не спішіть,
Хай, Миколай зайде в оселю.
Відразу стануться дива:
Без них стає так сумно в світі,
Адже в душі ми все ще діти:
Просимо чуда в молитвах.
Чудо - за вікнами цей сніг
Хіба цей дощ рясний не чудо?
Я не стомлюсь - чекати буду,
Цю дивну казку - цілий рік!
Галина Грицина.
