Нам з тими добре,
Хто нас розуміє...
Тож марне витрачатись на слова,
Які самі-собою зрозумілі
(трапляються в житті такі дива́).
Диханням, поглядом, дотиком чи жестом,
Чи ледь помітно порухами брів,
Обоє з легкістю спроможні замінити
Потік нікому не потрібних слів.
Нам часом не потрібно і пів слова,
Бо все читається в примружених очах,
Тому, що мовчазна розмова
Не потребує поруху в губах.
Нам з тими добре,
Хто нас розуміє...
