Як добре, що падає дощ:
Ніхто моїх сліз не бачить,
Ця осінь зі мною плаче
І сльози мої не всерйоз.
Як добре, що можна йти
Ховати очей не треба,
Так плаче зі мною небо,
Цього не помітиш ти.
Тече по щоках вода,
Чи сльози мої солоні,
Лише біля скронь долоні,
Цей дощ не твоя біда.
Галина Грицина.
