На гостини до ярого Сонця
Із собою не візьмеш рояль.
Бо поміститься все на долоньці,
Як у серці незвідана даль.
Знов нуртує розбурханий сум,
Захопив на межі відчуття,
Мов розкидані ноти - буйки.
На гітарі не вистачить струн,
Щоб зіграти Життя
У чотири руки.
Гарно! 
закінчення класне! 
