Цей вірш в моїм житті уже не перший,
Як і не перший погляд на дівчат.
Вірші мої зі мною долі вершать,
Якщо не вершать – ті вірші мовчать.
Я речення збираю так, щоб слово,
Запало в душу кожному із вас.
Щоб піснею була у вірші мова,
А вірш світивсь, немов іконостас.
Щоби слова сіяли променисто,
Стелилися покосами в росі.
Низалися у дороге намисто,
При хорі солов'їних голосів.
