Є у тобі блідорожевий!
Цим ти мене полонила!
Десь біля моря тебе віднайшла,
довго дивилась на тебе.
Стільки подібностей, хвиль вікових,
дивних коралових рифів,
Бачу в тобі вік наслоєнь міцних,
Мурекс* ти мій хижо-тихий.
Тірським пурпуром малюю вірші
З тебе, немов із моделі,
Вражена кожним рельєфом в тобі,
Дзен перламутрових трелей.
Панцир колючий схожий мені
На промені білого сонця,
тягнуться своїм єством до мрій,
гармоній та екстра-продовження.
Маленькі пластинки будують екран
Для сонячного проміння
Збирають моменти, що світлом
Оспівані будуть натхненно.
Сповнені шепотом тихих думок,
Сповиті морськими флюїдами,
Згадуєм разом білий пісок,
що грався із нами відтінками.
Як гармонійно природа в тобі
Казку й реальність з'єднала.
Хвилі приборкують гребні твої,
Арістотеля теж це чіпляло.
Мушля гілляста зі мною живе,
Шум моря розлився в кімнаті,
до вух прикладаю її світ морський,
Очі зімкну - там зорі у тихім муарі.
Краса після смерті лишає сліди,
Буває - тверді й білосніжні.
Відчинені двері у внутрішній світ
Наповнені "мересраушен"(ом)**.
18.02.2026
* Murex ramosus (Мурекс гіллястий) - морський молюск, втілення краси та сили, а також - символ Стежки Сантьяго.
У вірші згадано також один з видів мурексів - Гребінь Венери ( Murex pecten ) — символ тендітності та гармонії.
Ця парочка - справжня вершина морського мистецтва серед мушель.
**Meeresrauschen ( нім.) - шум моря.
Мересраушен(ом) - авторська варіація давального відмінку одного з улюблених німецьких слів )))))).
