* * *
Вузенькою стежиною,
Он там попід калиною,
Ішла любов до нас.
А літо пахло травами,
Зеленими дібровами,
В цей неповторний час.
А над хлібними нивами
Розлився липень зливами,
Там колос достигав.
Над дощовими хмарами
Заграло небо барвами,
А я тебе чекав.
Як крапельку-росиночку,
Як квіточку-билиночку,
Тебе одну кохав.
Не будь доле примхливою,
Нехай буде щасливою,
Я серце їй віддав.
Ти білою хмаринкою,
Легенькою пір’їнкою,
Згубилась у саду.
І десь в той час назначений,
На радісне побачення,
Знову до тебе йду.
Та ти чомусь засмучена,
Що може не заручена,
Ще не настав той час.
На рушничку весільному
І при бажанні вільному
Любов з’єднає нас.
Знову стою над річкою,
Такою невеличкою,
Кудись спішить вода.
А я тебе виглядую
І все тобі нагадую
Як була молода.
Та ми навіть не глянули,
Як дні у безвість канули,
Нема їм вороття.
Ніби в кіно з продовженням,
Чи суджено ще довго нам,
Щасливого життя.
17-20.07.2003р.(Михайло Чир)
