Крізь сльози дощу я тебе вже не бачу .
Та разом з ним плачу .
Я не забуду .
Але пробачу .
Мучиться , стискається
серце від болю .
Заберіть, вирвіть хто - небудь
цю любов - вдихнути б волі .
Пахне свіжістю день новий .
А сон все той самий ...
Чи може й не сниться мені .
Під дощем я у вогні !
Думки в голові
як серпи - жнуть і жнуть
щастя минулі дні .
