UA | FR | RU
Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Елена Марс: Любила, но как-то иначе - ВІРШ |
|
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Наташа Марос, 04.04.2017 - 21:19
  ...всё так очевидно...    ...и нравится мне твоё "как-то иначе"... очень!!!  
@NN@ відповів на коментар Елена Марс, 04.04.2017 - 15:53
для мене, так органічно, той вірш перелився в цей, що вийшов *несуразный* коментар, вірші дуже сподобались 
Ярослав К., 03.04.2017 - 09:22
Вспоминаются слова из той песни:"Живи родник, живи, Родник ВАШЕЙ любви..." Желаю Вашему роднику: Пусть никогда не пересохнет Родник, спасающий от жажды, Чтобы животворящим соком В жару мог напитаться каждый... Елена Марс відповів на коментар Ярослав К., 03.04.2017 - 09:32
Очень благодарна вам, Ярослав, за душевные слова спасибо, что читаете меня... Успехов вам и вдохновения весеннего  
Ніна Незламна, 03.04.2017 - 09:12
 Трогают Ваши стихи.Мне кажется почти в каждом спрятана какая то боль...Успехов Вам!!!  
Елена Марс відповів на коментар Ніна Незламна, 03.04.2017 - 09:30
Так оно и есть... Почти в каждом... Спасибо вам, Ниночка, за внимательное прочтение моих душевных излияний... Спасибо, что приходите меня читать.
Володимир Байкалов, 03.04.2017 - 07:56
Замечательно! Серебряный век засверкал своими гранями из строк!С теплом  
Елена Марс відповів на коментар Володимир Байкалов, 03.04.2017 - 08:14
Мне очень приятны ваши слова, Владимир бальзам на душу... И вас приятно видеть у себя Спасибо огромное и за визит, и за такое сравнение моих скромных потуг. 
Олекса Удайко, 03.04.2017 - 07:06
Тут скоріше Єсенінське, а не Цвєтаєвське, Оленко... Гарно, але хочеться українське.... Зроби таку ласку! 
Елена Марс відповів на коментар Олекса Удайко, 03.04.2017 - 07:15
Ой, дякую за єсенінське, але куди ж мені до нього? То моє, яким би воно не було, але тільки моє Щодо української, то чи ж я не хочу? Але що я можу зробити, коли вірші частіше на російській приходять до мене, я ж думаю на ній більше, як на рідній... Тут вже або душу треба переламати, або покинути той Схід до дідька та й летіти в Україну  От тільки хто моїм дітям допомагатиме, хто їх вивчить та на ноги поставить? Україна? Вона б мого сина залюбки на Донбас відправила і тоді б я її зненавиділа, а я цього не хочу. Не для цього я дітей народжувала, не для війн. Вибач, друже, що демагогію тут розвела, але мабуть накипіло... Олекса Удайко відповів на коментар Елена Марс, 03.04.2017 - 07:29
Скрізь нині воюють...Щоб, не дай Бог, не відправили до війська, чи в якусь кібуцу... Та матері видніше... Хіба ж думали ті матері, що голосували чи ратували за анексію Криму, що їхні діти колись можуть стріляти в своїх братів... Але ж діждалися! Політика - непередбачувана та невдячна річ... Пиши - якою пишеться, але мені хочеться... рідненькою... І все тут! 
Елена Марс відповів на коментар Олекса Удайко, 03.04.2017 - 07:43
Ти правий, тисячу разів правий... Я ж не сужу нікого, все розумію... В армію мій син скоро піде, тут від армії важко відкосити, але він і сам хоче і доречі в військові частини. Але я йому сказала, що тільки через моє тіло, якщо переступить через мене, коли ляжу на порозі... Він дуже любить мене, маю надію, що послухає.. А в мене до нього любов взагалі ненормальна. Він - моє світло, моє повітря, моє сонце і найкращі надії... А на рідненькій пишеться потрошки, просто цим віршам я даю трохи полежати Я потім повертаюся до них, перечитую і тоді вже виношу на людське око Ти ж знаєш, що я не такий знаток рідної мови, отож мушу дати їм часом відлежатись... Завтра, я так думаю, один з них викладу Напевне він вже вистоявся, як вино
Олекса Удайко відповів на коментар Елена Марс, 03.04.2017 - 08:07
 Дякую,Оленко! Розумію тебе... Хотів би глянути на твоїх розбишак... Якось! Зараз біжу на роботку... Хоч і у відпустці! 
Елена Марс відповів на коментар Олекса Удайко, 03.04.2017 - 08:11
Дякую тобі, Олексо Гарного сонячного дня
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||||
